Карибська криза
Проблеми роззброєння були в центрі уваги всіх сесій Генеральної Асамблеї ООН другої половини 50-х років. Обидва воєнно-політичні блоки, втягнувшись у гонку озброєнь, нагромаджували значні арсенали засобів масового знищення, і будь-яка випадковість могла призвести до загибелі людської цивілізації.
Москва намагалася зображувати себе захисником усіх поневолені народів. На цій же сесії Генеральної Асамблеї ООН М. Хрущов заклик; до негайної та цілковитої ліквідації колоніалізму. У відповідь на це пре ставник США висловив здивування з приводу того, що цього вимагала країна, яка у XX ст. найбільше розширила свою територію. В такому дусі виступили й інші делегати. Дебати навколо проблеми ліквідації колоніалізму замість очікуваного радянською стороною тріумфу перетворилися у звинувачення СРСР у веденні імперської політики.
13 серпня 1961 р. власті НДР звели Берлінський мур, який перетнув німецьку столицю і став символом поділу Європи. Командування НАТО й ОВД підвело танки впритул до кордону двох німецької держав. Впродовж декількох днів танки двох блоків розділяла смуті у десяток метрів. Напруження зростало. В останній момент радянських машини було відведено.
У 1963 р. Генеральна Асамблея ООН скріпила своїм рішенням радянсько-американську домовленість не розміщувати у космічному просторі будь-які об'єкти з ядерною зброєю або іншими видами зброї масового знищення. У жовтні 1964 р. Пекін уперше здійснив випробування власної атомної бомби і разом з Францією залишався поза колом держав, які підписали Московський договір.
Інтервенція СРСР і його союзників у Чехо-Словаччину 1968 р. ускладнила міжнародну ситуацію і, водночас, показала всьому світові кризу комуністичної системи. «Празька весна» 1968 p., паростки демократизації політичного життя Чехо-Словаччини були розцінені комуністичними ідеологами як наступ імперіалістичних сил. У середині липня 1968 р. у Варшаві керівники п'яти держав Варшавського договору (СРСР, Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі) засудили керівництво ЧССР. Пролунав заклик покінчити з «контрреволюцією», ввести до країни війська Варшавського договору/Радянські танки, підтримані військовими підрозділами Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі, 21 серпня вступили до Чехо-Словаччини. Розпочалася збройна інтервенція під гаслом захисту соціалізму.
Источники финансирования аппарата власти
Не имея своей прочной финансовой базы, королевская власть, конечно, была бы не в состоянии реализовать достигнутые ею успехи в области юрисдикции и организации военных сил. Поэтому третьим проявлением процесса государственной централизации в Англии XII – XIII вв., и не менее важным чем первые два, было постепенное расширение финансовой ...
Нарастание кризисных явлений в политической жизни (вторая половина 60-х
— середина 80-х гг.). Свертывание демократии. Засилье
бюрократизма
Слабости и деформации в политико-управленческой сфере: некомпетентность руководства, отсутствие решительности в практических делах, благодушие и самоуспокоенность. После неудачи хрущевских реформ республиканские министерства в течение 1967—68 гг. были перестроены на союзно-республиканские, что означало усиление диктата союзного центр ...
Результаты
кампании 1914 г.
Когда в 1914 г. первые операции стали стремительно развиваться на европейских фронтах с густо насыщенными массами войск, богато вооруженных заранее заготовленными средствами техники, в Европе царило убеждение в скоротечности возникшей борьбы.
И действительно, темп операций за первый месяц представлял мощный размах. Казалось, вторжение ...