Карибська криза

Материалы » Карибська криза

Проблеми роззброєння були в центрі уваги всіх сесій Гене­ральної Асамблеї ООН другої половини 50-х років. Обидва воєнно-політичні блоки, втягнувшись у гонку озброєнь, нагромаджували знач­ні арсенали засобів масового знищення, і будь-яка випадковість мо­гла призвести до загибелі людської цивілізації.

Москва намагалася зображувати себе захисником усіх поневолені народів. На цій же сесії Генеральної Асамблеї ООН М. Хрущов заклик; до негайної та цілковитої ліквідації колоніалізму. У відповідь на це пре ставник США висловив здивування з приводу того, що цього вимагала країна, яка у XX ст. найбільше розширила свою територію. В такому дусі виступили й інші делегати. Дебати навколо проблеми ліквідації колоніалізму замість очікуваного радянською стороною тріумфу перетворилися у звинувачення СРСР у веденні імперської політики.

13 серпня 1961 р. власті НДР звели Берлінський мур, який пере­тнув німецьку столицю і став символом поділу Європи. Командуван­ня НАТО й ОВД підвело танки впритул до кордону двох німецької держав. Впродовж декількох днів танки двох блоків розділяла смуті у десяток метрів. Напруження зростало. В останній момент радянських машини було відведено.

У 1963 р. Генеральна Асамблея ООН скріпила своїм рішенням ра­дянсько-американську домовленість не розміщувати у космічному просторі будь-які об'єкти з ядерною зброєю або іншими видами зброї масового знищення. У жовтні 1964 р. Пекін уперше здійснив випробу­вання власної атомної бомби і разом з Францією залишався поза ко­лом держав, які підписали Московський договір.

Інтервенція СРСР і його союзників у Чехо-Словаччину 1968 р. усклад­нила міжнародну ситуацію і, водночас, показала всьому світові кризу ко­муністичної системи. «Празька весна» 1968 p., паростки демократизації політичного життя Чехо-Словаччини були розцінені комуністичними іде­ологами як наступ імперіалістичних сил. У середині липня 1968 р. у Вар­шаві керівники п'яти держав Варшавського договору (СРСР, Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі) засудили керівництво ЧССР. Пролунав заклик покінчити з «контрреволюцією», ввести до країни війська Варшавського договору/Радянські танки, підтримані військовими підрозділами Болга­рії, Угорщини, НДР, Польщі, 21 серпня вступили до Чехо-Словаччини. Розпочалася збройна інтервенція під гаслом захисту соціалізму.

Всемирно-историческое значение Великой Октябрьской  социалистической революции. Причины победы социалистической революции
Социалистическая революция в России победила сравнительно короткий срок. Успех революции определялся прежде всего тем, что в России созрели для нее экономические и политические предпосылки. Россия являлась наиболее слабым звеном в цепи империализма, где до крайности обострились экономические, классовые, политические и национальные проти ...

Хозяйственная деятельность козаков.
После падения Киева в 1240 г. ареной основных событий в истории Украины стали западные земли — Галичина и Волынь. Но к концу XVI в. на востоке вновь возникает эпи­центр исторических движений — и мы должны обра­титься к землям, лежащим в бассейне Днепра и все это время пребывавшим в запустении. Собственно, именно этот вековечный рубеж м ...

Акт о независимости Украины
24 августа 1991 г. Верховный совет УССР провозгласил Украину независимым демократическим государством и принял «Акт провозгла­шения независимости Украины»: Одновременно было принято решение о проведении 1 декабря 1991 г. республиканского референдума в подтверждение Акта провозг­лашения независимости Украины. Кроме того, учитывая роль ру ...