Карибська криза

Материалы » Карибська криза

Проблеми роззброєння були в центрі уваги всіх сесій Гене­ральної Асамблеї ООН другої половини 50-х років. Обидва воєнно-політичні блоки, втягнувшись у гонку озброєнь, нагромаджували знач­ні арсенали засобів масового знищення, і будь-яка випадковість мо­гла призвести до загибелі людської цивілізації.

Москва намагалася зображувати себе захисником усіх поневолені народів. На цій же сесії Генеральної Асамблеї ООН М. Хрущов заклик; до негайної та цілковитої ліквідації колоніалізму. У відповідь на це пре ставник США висловив здивування з приводу того, що цього вимагала країна, яка у XX ст. найбільше розширила свою територію. В такому дусі виступили й інші делегати. Дебати навколо проблеми ліквідації колоніалізму замість очікуваного радянською стороною тріумфу перетворилися у звинувачення СРСР у веденні імперської політики.

13 серпня 1961 р. власті НДР звели Берлінський мур, який пере­тнув німецьку столицю і став символом поділу Європи. Командуван­ня НАТО й ОВД підвело танки впритул до кордону двох німецької держав. Впродовж декількох днів танки двох блоків розділяла смуті у десяток метрів. Напруження зростало. В останній момент радянських машини було відведено.

У 1963 р. Генеральна Асамблея ООН скріпила своїм рішенням ра­дянсько-американську домовленість не розміщувати у космічному просторі будь-які об'єкти з ядерною зброєю або іншими видами зброї масового знищення. У жовтні 1964 р. Пекін уперше здійснив випробу­вання власної атомної бомби і разом з Францією залишався поза ко­лом держав, які підписали Московський договір.

Інтервенція СРСР і його союзників у Чехо-Словаччину 1968 р. усклад­нила міжнародну ситуацію і, водночас, показала всьому світові кризу ко­муністичної системи. «Празька весна» 1968 p., паростки демократизації політичного життя Чехо-Словаччини були розцінені комуністичними іде­ологами як наступ імперіалістичних сил. У середині липня 1968 р. у Вар­шаві керівники п'яти держав Варшавського договору (СРСР, Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі) засудили керівництво ЧССР. Пролунав заклик покінчити з «контрреволюцією», ввести до країни війська Варшавського договору/Радянські танки, підтримані військовими підрозділами Болга­рії, Угорщини, НДР, Польщі, 21 серпня вступили до Чехо-Словаччини. Розпочалася збройна інтервенція під гаслом захисту соціалізму.

Православие как фактор этнического самосознания русского народа в период борьбы с татаро-монголами
Объединительная роль Православной Церкви была огромна еще в домонгольский период в связи с феодальной раздробленностью Руси, когда митрополиту и епископам нередко приходилось мирить князей во время их междоусобиц. По сути дела, церковь выступала тогда как важнейший фактор национального единства. Это стало особенно ясно после вторжения ...

Становление политика
Первые шаги в политике Линкольн сделал в 1834 г. Должность капитана так усилила его уверенность в себе, что он постарался получить место в палате представителей Иллинойса. В предвыборной борьбе выступал за расширение и улучшение инфраструктуры и развитие образования. После неудачи в первой попытке Линкольн был избран два года спустя и у ...

Борьба за единый национальный фронт
Важным условием складывания единого национального фронта стало нарастание патриотических выступлений китайской общественности, застрельщиком которых, как не раз было в истории Китая, выступила студенческая молодежь. 9 декабря 1935 г. в Пекине состоялась многотысячная студенческая демонстрация под антияпонскими лозунгами. В последующие д ...