Карибська криза
Проблеми роззброєння були в центрі уваги всіх сесій Генеральної Асамблеї ООН другої половини 50-х років. Обидва воєнно-політичні блоки, втягнувшись у гонку озброєнь, нагромаджували значні арсенали засобів масового знищення, і будь-яка випадковість могла призвести до загибелі людської цивілізації.
Москва намагалася зображувати себе захисником усіх поневолені народів. На цій же сесії Генеральної Асамблеї ООН М. Хрущов заклик; до негайної та цілковитої ліквідації колоніалізму. У відповідь на це пре ставник США висловив здивування з приводу того, що цього вимагала країна, яка у XX ст. найбільше розширила свою територію. В такому дусі виступили й інші делегати. Дебати навколо проблеми ліквідації колоніалізму замість очікуваного радянською стороною тріумфу перетворилися у звинувачення СРСР у веденні імперської політики.
13 серпня 1961 р. власті НДР звели Берлінський мур, який перетнув німецьку столицю і став символом поділу Європи. Командування НАТО й ОВД підвело танки впритул до кордону двох німецької держав. Впродовж декількох днів танки двох блоків розділяла смуті у десяток метрів. Напруження зростало. В останній момент радянських машини було відведено.
У 1963 р. Генеральна Асамблея ООН скріпила своїм рішенням радянсько-американську домовленість не розміщувати у космічному просторі будь-які об'єкти з ядерною зброєю або іншими видами зброї масового знищення. У жовтні 1964 р. Пекін уперше здійснив випробування власної атомної бомби і разом з Францією залишався поза колом держав, які підписали Московський договір.
Інтервенція СРСР і його союзників у Чехо-Словаччину 1968 р. ускладнила міжнародну ситуацію і, водночас, показала всьому світові кризу комуністичної системи. «Празька весна» 1968 p., паростки демократизації політичного життя Чехо-Словаччини були розцінені комуністичними ідеологами як наступ імперіалістичних сил. У середині липня 1968 р. у Варшаві керівники п'яти держав Варшавського договору (СРСР, Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі) засудили керівництво ЧССР. Пролунав заклик покінчити з «контрреволюцією», ввести до країни війська Варшавського договору/Радянські танки, підтримані військовими підрозділами Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі, 21 серпня вступили до Чехо-Словаччини. Розпочалася збройна інтервенція під гаслом захисту соціалізму.
Причины перехода к политике раздела Османской империи
В 70-х годах XIX в. район Средиземноморья, Ближнего Востока занимал особое место в экспансионистских планах правящих кругов. Великобритания осваивала этот регион со второй половины XVIII в. и фактически господствовала на рынках стран Ближнего Востока и Северной Африки. Крупнейшие военно-морские базы в Гибралтаре и на Мальте позволяли ко ...
Социально-экономическое развитие СССР в 30-е годы
XVI партийная конференция (апрель 1929 г.), а затем и V съезд Советов утвердили после неоднократных пересмотров в сторону повышения «оптимальный вариант» пятилетнего плана. Этот план предусматривал рост промышленной продукции на 136 %, производительности труда на 110 %, снижение себестоимости промышленной продукции на 35 %. По плану при ...
Основные этапы деятельности Ивана IV
Борьба за достижение основных стратегических целей в области внутренней и внешней политики, определившихся на рубеже XV-XVI вв., продолжалась в XVI столетии. Это столетие неразрывно связано с именем первого русского царя Ивана IV (1533-1584), прозванного Грозным, период правления которого составляет целую эпоху русской истории. В деятел ...