Карибська криза
Проблеми роззброєння були в центрі уваги всіх сесій Генеральної Асамблеї ООН другої половини 50-х років. Обидва воєнно-політичні блоки, втягнувшись у гонку озброєнь, нагромаджували значні арсенали засобів масового знищення, і будь-яка випадковість могла призвести до загибелі людської цивілізації.
Москва намагалася зображувати себе захисником усіх поневолені народів. На цій же сесії Генеральної Асамблеї ООН М. Хрущов заклик; до негайної та цілковитої ліквідації колоніалізму. У відповідь на це пре ставник США висловив здивування з приводу того, що цього вимагала країна, яка у XX ст. найбільше розширила свою територію. В такому дусі виступили й інші делегати. Дебати навколо проблеми ліквідації колоніалізму замість очікуваного радянською стороною тріумфу перетворилися у звинувачення СРСР у веденні імперської політики.
13 серпня 1961 р. власті НДР звели Берлінський мур, який перетнув німецьку столицю і став символом поділу Європи. Командування НАТО й ОВД підвело танки впритул до кордону двох німецької держав. Впродовж декількох днів танки двох блоків розділяла смуті у десяток метрів. Напруження зростало. В останній момент радянських машини було відведено.
У 1963 р. Генеральна Асамблея ООН скріпила своїм рішенням радянсько-американську домовленість не розміщувати у космічному просторі будь-які об'єкти з ядерною зброєю або іншими видами зброї масового знищення. У жовтні 1964 р. Пекін уперше здійснив випробування власної атомної бомби і разом з Францією залишався поза колом держав, які підписали Московський договір.
Інтервенція СРСР і його союзників у Чехо-Словаччину 1968 р. ускладнила міжнародну ситуацію і, водночас, показала всьому світові кризу комуністичної системи. «Празька весна» 1968 p., паростки демократизації політичного життя Чехо-Словаччини були розцінені комуністичними ідеологами як наступ імперіалістичних сил. У середині липня 1968 р. у Варшаві керівники п'яти держав Варшавського договору (СРСР, Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі) засудили керівництво ЧССР. Пролунав заклик покінчити з «контрреволюцією», ввести до країни війська Варшавського договору/Радянські танки, підтримані військовими підрозділами Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі, 21 серпня вступили до Чехо-Словаччини. Розпочалася збройна інтервенція під гаслом захисту соціалізму.
Предпосылки и цели реформы
В начале XVII в. отсталость России во всех отношениях по сравнению с Западом была очевидна. Впервые осознание неизбежности и необходимости преобразований Отечества возникает у царя как раз по возвращении из Великого посольства, где он прочувствовал дух, силу, военное и культурное могущество развитой Европы.
В Англии и Нидерландах прогр ...
Конституция СССР 1977 г.
К 60-й годовщине Октябрьской революции концепция была закреплена в новой Конституции СССР, которая была названа "конституцией развитого социализма". Работа над новым Основным Законом страны была начата еще при Н.С. Хрущеве, после принятия новой партийной программы. В конце 1964 г. она была прервана и возобновилась лишь в 1976 ...
Второй период
Второй период (5-4вв. до н.э.) – время расцвета древнегреческой философской и политико-правовой мысли, нашедшего свои выражения Демокрита, Сократа, Платона, Аристотеля. В это же время, оформляется и развивается рабство.
У Демокрита (ок. 460–370 г. до н.э.) встречается одна из первых попыток рассмотреть возникновение и становление челов ...