Карибська криза
Проблеми роззброєння були в центрі уваги всіх сесій Генеральної Асамблеї ООН другої половини 50-х років. Обидва воєнно-політичні блоки, втягнувшись у гонку озброєнь, нагромаджували значні арсенали засобів масового знищення, і будь-яка випадковість могла призвести до загибелі людської цивілізації.
Москва намагалася зображувати себе захисником усіх поневолені народів. На цій же сесії Генеральної Асамблеї ООН М. Хрущов заклик; до негайної та цілковитої ліквідації колоніалізму. У відповідь на це пре ставник США висловив здивування з приводу того, що цього вимагала країна, яка у XX ст. найбільше розширила свою територію. В такому дусі виступили й інші делегати. Дебати навколо проблеми ліквідації колоніалізму замість очікуваного радянською стороною тріумфу перетворилися у звинувачення СРСР у веденні імперської політики.
13 серпня 1961 р. власті НДР звели Берлінський мур, який перетнув німецьку столицю і став символом поділу Європи. Командування НАТО й ОВД підвело танки впритул до кордону двох німецької держав. Впродовж декількох днів танки двох блоків розділяла смуті у десяток метрів. Напруження зростало. В останній момент радянських машини було відведено.
У 1963 р. Генеральна Асамблея ООН скріпила своїм рішенням радянсько-американську домовленість не розміщувати у космічному просторі будь-які об'єкти з ядерною зброєю або іншими видами зброї масового знищення. У жовтні 1964 р. Пекін уперше здійснив випробування власної атомної бомби і разом з Францією залишався поза колом держав, які підписали Московський договір.
Інтервенція СРСР і його союзників у Чехо-Словаччину 1968 р. ускладнила міжнародну ситуацію і, водночас, показала всьому світові кризу комуністичної системи. «Празька весна» 1968 p., паростки демократизації політичного життя Чехо-Словаччини були розцінені комуністичними ідеологами як наступ імперіалістичних сил. У середині липня 1968 р. у Варшаві керівники п'яти держав Варшавського договору (СРСР, Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі) засудили керівництво ЧССР. Пролунав заклик покінчити з «контрреволюцією», ввести до країни війська Варшавського договору/Радянські танки, підтримані військовими підрозділами Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі, 21 серпня вступили до Чехо-Словаччини. Розпочалася збройна інтервенція під гаслом захисту соціалізму.
Предпосылки петровских преобразований.
На протяжении XVII столетия Россия значительно продвинулась в своем развитии. Однако по некоторым важным показателям экономики она значительно отставала от передовых стран Западной Европы, где шло становление буржуазного общества.
В Нидерландах и Англии прошли буржуазные революции, промышленность, торговля, мореплавание были на подъеме ...
Югославский кризис в системе международных отношений
Уход с мировой арены Организации Варшавского Договора и Советского Союза открыл путь к складыванию "нового мирового порядка" (НМП
).¹ Его становление с самого начала проходило в обстановке резкого нарушения баланса сил в мире.
В гораздо более ощутимом виде малопривлекательные черты НМП стали выходить на поверхность в ход ...
Внутренние миграции и расселение населения России в XIX
в.
На протяжении XIX в. Россия превратилась в одну из крупнейших по численности
населения стран мира. Если в 1867 г. численность населения Российской империи (без Финляндии и Царства Польского) составляла 74,2 млн. человек, то в 1897 г." - уже 116,2 млн. человек ив 1916 г.-151,3 млн. чел. Резко возрастают темпы прироста населения - у ...