Карибська криза
Проблеми роззброєння були в центрі уваги всіх сесій Генеральної Асамблеї ООН другої половини 50-х років. Обидва воєнно-політичні блоки, втягнувшись у гонку озброєнь, нагромаджували значні арсенали засобів масового знищення, і будь-яка випадковість могла призвести до загибелі людської цивілізації.
Москва намагалася зображувати себе захисником усіх поневолені народів. На цій же сесії Генеральної Асамблеї ООН М. Хрущов заклик; до негайної та цілковитої ліквідації колоніалізму. У відповідь на це пре ставник США висловив здивування з приводу того, що цього вимагала країна, яка у XX ст. найбільше розширила свою територію. В такому дусі виступили й інші делегати. Дебати навколо проблеми ліквідації колоніалізму замість очікуваного радянською стороною тріумфу перетворилися у звинувачення СРСР у веденні імперської політики.
13 серпня 1961 р. власті НДР звели Берлінський мур, який перетнув німецьку столицю і став символом поділу Європи. Командування НАТО й ОВД підвело танки впритул до кордону двох німецької держав. Впродовж декількох днів танки двох блоків розділяла смуті у десяток метрів. Напруження зростало. В останній момент радянських машини було відведено.
У 1963 р. Генеральна Асамблея ООН скріпила своїм рішенням радянсько-американську домовленість не розміщувати у космічному просторі будь-які об'єкти з ядерною зброєю або іншими видами зброї масового знищення. У жовтні 1964 р. Пекін уперше здійснив випробування власної атомної бомби і разом з Францією залишався поза колом держав, які підписали Московський договір.
Інтервенція СРСР і його союзників у Чехо-Словаччину 1968 р. ускладнила міжнародну ситуацію і, водночас, показала всьому світові кризу комуністичної системи. «Празька весна» 1968 p., паростки демократизації політичного життя Чехо-Словаччини були розцінені комуністичними ідеологами як наступ імперіалістичних сил. У середині липня 1968 р. у Варшаві керівники п'яти держав Варшавського договору (СРСР, Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі) засудили керівництво ЧССР. Пролунав заклик покінчити з «контрреволюцією», ввести до країни війська Варшавського договору/Радянські танки, підтримані військовими підрозділами Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі, 21 серпня вступили до Чехо-Словаччини. Розпочалася збройна інтервенція під гаслом захисту соціалізму.
Берлинский кризис
В 1945 году Берлин был оккупирован войсками «Большой четверки» (СССР, США, Франция, Великобритания), что символизировало единство военного союза, направленного против нацистской Германии. В 1948-1949 гг. Советский Союз организовал блокаду западных секторов города, тем самым, обострив отношения между Востоком и Западом. В течение 40 лет ...
Коллективизация сельского хозяйства и его развитие в советский период
На протяжении ХХ в. огромные изменения произошли в сельском хозяйстве страны. В 1929 – 1933 гг. была осуществлена сплошная коллективизация села. Вместо мелких единоличных крестьянских хозяйств главной организационной формой сельскохозяйственного производства стали колхозы, в процессе создания которых были обобществлены земля и все основ ...
Особенности гражданской войны на Дальнем Востоке. Подвиг
молодежи
В обстановке кровавого режима весь народ поднимался на борьбу против интервентов и белогвардейцев, но, прежде всего, трудовая молодежь.
А.В. Смоляков в книге «Под алым стягом революции» говорит о том, что к лету 1919г. партизанское движение в регионе принимает широкий размах. Были созданы сотни партизанских отрядов, объединяющих десятк ...