Карибська криза
Проблеми роззброєння були в центрі уваги всіх сесій Генеральної Асамблеї ООН другої половини 50-х років. Обидва воєнно-політичні блоки, втягнувшись у гонку озброєнь, нагромаджували значні арсенали засобів масового знищення, і будь-яка випадковість могла призвести до загибелі людської цивілізації.
Москва намагалася зображувати себе захисником усіх поневолені народів. На цій же сесії Генеральної Асамблеї ООН М. Хрущов заклик; до негайної та цілковитої ліквідації колоніалізму. У відповідь на це пре ставник США висловив здивування з приводу того, що цього вимагала країна, яка у XX ст. найбільше розширила свою територію. В такому дусі виступили й інші делегати. Дебати навколо проблеми ліквідації колоніалізму замість очікуваного радянською стороною тріумфу перетворилися у звинувачення СРСР у веденні імперської політики.
13 серпня 1961 р. власті НДР звели Берлінський мур, який перетнув німецьку столицю і став символом поділу Європи. Командування НАТО й ОВД підвело танки впритул до кордону двох німецької держав. Впродовж декількох днів танки двох блоків розділяла смуті у десяток метрів. Напруження зростало. В останній момент радянських машини було відведено.
У 1963 р. Генеральна Асамблея ООН скріпила своїм рішенням радянсько-американську домовленість не розміщувати у космічному просторі будь-які об'єкти з ядерною зброєю або іншими видами зброї масового знищення. У жовтні 1964 р. Пекін уперше здійснив випробування власної атомної бомби і разом з Францією залишався поза колом держав, які підписали Московський договір.
Інтервенція СРСР і його союзників у Чехо-Словаччину 1968 р. ускладнила міжнародну ситуацію і, водночас, показала всьому світові кризу комуністичної системи. «Празька весна» 1968 p., паростки демократизації політичного життя Чехо-Словаччини були розцінені комуністичними ідеологами як наступ імперіалістичних сил. У середині липня 1968 р. у Варшаві керівники п'яти держав Варшавського договору (СРСР, Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі) засудили керівництво ЧССР. Пролунав заклик покінчити з «контрреволюцією», ввести до країни війська Варшавського договору/Радянські танки, підтримані військовими підрозділами Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі, 21 серпня вступили до Чехо-Словаччини. Розпочалася збройна інтервенція під гаслом захисту соціалізму.
Исторические портреты
Ярослава Мудрого, Владимира Мономаха, Ивана III и Ивана Грозного, написанные О.В.
Ключевским
Рассмотрим в данной главе взгляды выдающегося историка В.О. Ключевского на четырех российских самодержцев. Нами сделана попытка характеристики Ярослава Мудрого, Владимира Мономаха, Ивана III и Ивана Грозного с позиции Ключевского.
Великий князь Ярослав (Мудрый) (1019 - 1054).
Ко времени княжения Ярослава только начали складываться дов ...
II отделение Императорской канцелярии
Первая реорганизация Собственной Его Императорского Величества канцелярии произошло 31 января 1826 года, когда этот орган был разделен на две части. Задачей Второго отделения Собственной канцелярии была кодификация законов Российской империи. В связи с его образованием Комиссия составления законов, существовавшая еще с конца XVIII века ...
Восстание
В Петербурге же утром 14 декабря 1825 года колонна Московского полка во главе с Александром Бестужевым построилась в каре у памятника Петру I, напротив Сената. Вскоре туда прибыл гвардейский морской экипаж во главе с Николаем Бестужевым, а также Гренадерский полк.[29]
Еще раньше, когда стало известно, что 14 декабря назначено днем прис ...