Карибська криза
Проблеми роззброєння були в центрі уваги всіх сесій Генеральної Асамблеї ООН другої половини 50-х років. Обидва воєнно-політичні блоки, втягнувшись у гонку озброєнь, нагромаджували значні арсенали засобів масового знищення, і будь-яка випадковість могла призвести до загибелі людської цивілізації.
Москва намагалася зображувати себе захисником усіх поневолені народів. На цій же сесії Генеральної Асамблеї ООН М. Хрущов заклик; до негайної та цілковитої ліквідації колоніалізму. У відповідь на це пре ставник США висловив здивування з приводу того, що цього вимагала країна, яка у XX ст. найбільше розширила свою територію. В такому дусі виступили й інші делегати. Дебати навколо проблеми ліквідації колоніалізму замість очікуваного радянською стороною тріумфу перетворилися у звинувачення СРСР у веденні імперської політики.
13 серпня 1961 р. власті НДР звели Берлінський мур, який перетнув німецьку столицю і став символом поділу Європи. Командування НАТО й ОВД підвело танки впритул до кордону двох німецької держав. Впродовж декількох днів танки двох блоків розділяла смуті у десяток метрів. Напруження зростало. В останній момент радянських машини було відведено.
У 1963 р. Генеральна Асамблея ООН скріпила своїм рішенням радянсько-американську домовленість не розміщувати у космічному просторі будь-які об'єкти з ядерною зброєю або іншими видами зброї масового знищення. У жовтні 1964 р. Пекін уперше здійснив випробування власної атомної бомби і разом з Францією залишався поза колом держав, які підписали Московський договір.
Інтервенція СРСР і його союзників у Чехо-Словаччину 1968 р. ускладнила міжнародну ситуацію і, водночас, показала всьому світові кризу комуністичної системи. «Празька весна» 1968 p., паростки демократизації політичного життя Чехо-Словаччини були розцінені комуністичними ідеологами як наступ імперіалістичних сил. У середині липня 1968 р. у Варшаві керівники п'яти держав Варшавського договору (СРСР, Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі) засудили керівництво ЧССР. Пролунав заклик покінчити з «контрреволюцією», ввести до країни війська Варшавського договору/Радянські танки, підтримані військовими підрозділами Болгарії, Угорщини, НДР, Польщі, 21 серпня вступили до Чехо-Словаччини. Розпочалася збройна інтервенція під гаслом захисту соціалізму.
Политические институты и
конституционное право Франции. Историческая справка о развитии конституционного
процесса во Франции после II мировой войны
Франция как никакая другая страна всегда приковывала к себе внимание историков, юристов, политиков. Своеобразие этой страны, свободолюбие ее народа, провозгласившего в преамбуле своей Конституции слова: "Французский народ торжественно провозглашает свою приверженность правам человека и принципам национального суверенитета", за ...
Акт о независимости Украины
24 августа 1991 г. Верховный совет УССР провозгласил Украину независимым демократическим государством и принял «Акт провозглашения независимости Украины»: Одновременно было принято решение о проведении 1 декабря 1991 г. республиканского референдума в подтверждение Акта провозглашения независимости Украины. Кроме того, учитывая роль ру ...
Итоги
Экономическое преобразование Петра I подняло экономику России в целом. Были налажены внешнеторговые связи, внутренний рынок и предпринимательство, причём не только торгово-сбытовое, но и производящее.
Однако нельзя сказать, что Пётр провёл европейскую модернизацию. Закрепощение крестьянского труда укоренило черты крепостнической эконом ...