Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Предпосылки освободительной войны украинского народа
На протяжении XV-первой половины XVII вв. формируются украинская, белорусская и русская народности, хотя определенные различия в языке, материальной культуре появляются еще в период расселения восточных славян по Русской равнине. Хотя в XI-XII вв. сохранялась идея восточнославянского единства, разобщенность политической жизни в рамках г ...
Четвертый поход. Завоевание Византии
В начале XIIIв. папа ИннокентийIII призвал Европу к новому крестовому походу. Это был четвертый крестовый поход, который длился два года с 1202 по 1204 гг. Четвертый крестовый поход был своеобразным походом, связанным лишь по названию с другими крестовыми походами, но откровенно раскрывшем всю захватническую сущность всего крестоносного ...
Пятый этап 2й мировой войны.
С мая 1945 по сентябрь 1945г. Для окончательного завершения войны был необходимо освободить от Японских войск Дальний Восток и Юго-Восточную Азию. Союзные войска и силы сопротивления Китая освободили захваченные территории.
В целях устрашения, в августе, американцы применили ядерные бомбардировки Хиросимы и Нагасаки.
2 сентября 1945 г ...