Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Выводы
В 1992 году было подтверждено, что к моменту, когда разразился кризис, советские части на Кубе получили ядерные боеголовки для тактических и стратегических ракет, а также ядерные авиабомбы для бомбардировщиков среднего радиуса Ил-28, общим количеством 162 единицы. Генерал Грибков, участвовавший в работе советского штаба операции, заявил ...
Сельское хозяйство в период империализма. Замедленное
развитие капитализма в сельском хозяйстве
Отсталость России была особенно заметна в сельском хозяйстве. Характерная особенность экономического развития страны в начале XX столетия состояла в том, что в ней было «самое отсталое землевладение, самая дикая деревня — самый передовой промышленный и финансовый капитализм». Россия оставалась аграрной страной: 97 млн. человек из 125,6 ...
Царствование Ивана IV
Грозного (1533 - 1584)
С именем Ивана Грозного связан один из самых сложных и загадочных периодов истории российского государства. Непреходящий интерес к событиям того времени обусловлен как личностью царя, так и его деятельностью. С царствованием Ивана Грозного ассоциируются такие понятия, как террор, насилие, произвол, бессмысленная жестокость. Вместе с тем ...