Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Война с Калингой и внешняя политика Ашока
Единственным крупным политическим событием, о котором нам рассказывают эдикты царя, была война с Калингой — сильным государством на восточном побережье Бенгальского залива (современная Орисса.) В своем эдикте Ашока сообщает, что во время войны было взято в плен 150 тыс. и убито более 100 тыс. человек. Присоединение Калинги, важной в стр ...
Источники финансирования аппарата власти
Не имея своей прочной финансовой базы, королевская власть, конечно, была бы не в состоянии реализовать достигнутые ею успехи в области юрисдикции и организации военных сил. Поэтому третьим проявлением процесса государственной централизации в Англии XII – XIII вв., и не менее важным чем первые два, было постепенное расширение финансовой ...
Вывоз и ввоз капитала. Зависимость России от иностранного капитала
В период империализма, как отмечал В.И. Ленин, особо важное значение приобрел вывоз капитала. Россия вследствие своего экономического отставания вынуждена была в большом количестве ввозить капитал. В силу этого русский империализм находился в зависимости от иностранного капитала. Проникновение в Россию иностранного капитала, начавшееся ...