Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Политический строй государства
Политический строй Османской империи приковывал внимание европейских наблюдателей. Он подвергался описанию и анализу в трудах дипломатов и путешественников, философов и правоведов. Если для одних это была просто абсолютная монархия восточного типа, то для других, без сомнения, это был деспотический режим, как назвал его Макиавелли в зна ...
Взгляд иностранцев на русских воинов
Главное учреждение, которое ведало (до второй половины XVI века) дела, относившиеся к войску, был Разряд, или Разрядный приказ. Здесь хранились списки всех служивых людей; в эти списки вносились имена всех дворян или детей боярских, достигших определенного возраста. О сборе служивых людей имеется известие от конца XVI века. Начальники ч ...
Выводы
Арсений Иванович Маркевич видный крымский историк, один из основателей Таврической ученой архивной комиссии сначала был правителем дел, а затем председателем ТУАК. Маркевич способствовал созданию Крымского центрального архива, Симферопольского художественного музея, Центрального музея Тавриды, Таврического университета. В 1927 году был ...