Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Погребальные памятники эпохи бронзы. История
изучения эпохи бронзы
Эпоха изучения азиатской части Средней Азии – это время значительных социальных сдвигов, время консолидации племен и возникновения крупных социальных и этнических общностей, вызванных переходом древних племен к новому техническому и хозяйственному этапу развития. Особое место в этом процессе занимает андроновская культурно-историческая ...
Образование финансового капитала. Вывоз капитала. Экономическая отсталость
России. Промышленное развитие в 1909 – 1914 гг.
В 1909 г. в России начался новый промышленный подъем, продолжавшийся до 1914 г.; он охватил основные отрасли промышленного производства. С 1909 по 1914 г. выплавка чугуна возросла на 65%, производство железа и стали — на 67%, добыча угля — на 38%, текстильная промышленность увеличила выпуск продукции на 66%. Шло усиленное строительство ...
Опричнина. Суть новой опоры государя, ее слабые стороны
Учреждение опричнины было непосредственно подготовлено событиями начала 60-х гг. XVI в. Иван IV стремился к активному продолжению Ливонской войны 1558-1583 гг., но натолкнулся на оппозицию некоторых лиц из своего окружения. Разрыв с Избранной радой и опалы на княжат и бояр в 1560-64 гг. вызывали недовольство феодальной знати, руководите ...
