Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Русская интеллигенция XIX века: понятие,
формирование, состав
Начиная данное исследование, необходимо обратиться к терминологии, а точнее – к главному понятию, не уяснив которое, трудно будет разобраться в главной проблеме. Итак, обратимся к истории термина "интеллигенция".
Словарь С.И. Ожегова определяет понятие "интеллигенции" следующим образом: "Интеллигенция – люди ум ...
Отношение к крестьянскому вопросу
Другим камнем преткновения российской общественной мысли был крестьянский вопрос. Малоземелье и закрепощенность самого бесправного сословия волновала российские умы уже давно. Поражение в Восточной (Крымской) войне способствовало усилению дискуссий по улучшению положения крестьян и привело в итоге к отмене крепостного права в 1861 г., п ...
Отношение русского населения к иностранцам
Подчас русские люди проявляли любопытство и к религиозным обрядам «латинян, калвинов и люторов». Так, по свидетельству Б. Таниера, пасхальное католическое богослужение, проводимое посольскими капелланами, собрало вокруг себя толпу русских людей. В другое время смотреть на католичекую мессу также «сошлось много схизматиков». В 1686 году ...