Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Причины восстания декабристов
Революционный характер идеологии декабристов определился не сразу, а постепенно.
Условия, в которых созрело первое русское революционное движение, были тесно связаны с тем общественным возбуждением, которое все более и более нарастало как в Западной Европе, так и в России после наполеоновских войн. Заграничные походы 1813-1814 годов яв ...
Отношения с социалистическими странами
К концу 60-х годов раскол мировой системы социализма принял необратимые формы. Советско-китайские отношения, которые в 50-е годы определяли мощь этой системы, из недружественных стали враждебными. С началом "культурной революции" в Китае (1966 г.) Советский Союз был отнесен к "смертельным врагам" КНР. В новой китайск ...
Социально-экономическое развитие пореформенной Росcии
1. Изменения в землевладении и землепользовании.
2. Сельское хозяйство в пореформенной России продолжало оставаться доминирующей частью экономики, а аграрный вопрос являлся главнейшим в социально-экономической и политической страны.
По данным поземельной переписи 1878—1879 гг., весь земельный фонд Европейской России составлял 391 млн. ...