Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Отношения с социалистическими странами
К концу 60-х годов раскол мировой системы социализма принял необратимые формы. Советско-китайские отношения, которые в 50-е годы определяли мощь этой системы, из недружественных стали враждебными. С началом "культурной революции" в Китае (1966 г.) Советский Союз был отнесен к "смертельным врагам" КНР. В новой китайск ...
Крепостнические пережитки в деревне
Сильнейшим пережитком, который накладывал отпечаток на всю экономику России, было помещичье землевладение. «На одном полюсе русского землевладения,— писал В. И. Ленин,— мы имеем 101/2 миллионов дворов (около 50 млн. населения) с 75 млн. десятин земли, а на другом полюсе тридцать тысяч семей (тысяч около полутораста населения) с 70 млн. ...
Бобров Михаил Иванович
Родился в 1920 году в г. Краматорске. Окончил неполную среднюю школу в 1936 г. Работал на Новокраматорском машиностроительном заводе в 1937-1940 г. г. В армии с 1940 года. Окончил курсы младших лейтенантов при 1-м Белорусском фронте в 1944 г. На войне с 1942 на Западном, Центральном, Белорусском фронтах.
В июле 1944 командир 139-й диви ...