Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Внешняя политика
В первые годы своего правления Владимир вел себя как необузданный и жестокий язычник. Но уже в эти годы он решал крупные государственные вопросы. Хотя Новгород и Киев были вновь объединены, древляне вели себя смирно, а весь днепровский путь оказался в руках Владимира, Киеву перестали подчиняться радимичи и вятичи. Владимиру потребовалос ...
Разрешение
В ночь с 27 на 28 октября по заданию президента Роберт Кеннеди вновь встретился с советским послом в здании Министерства юстиции. Кеннеди поделился с Добрыниным опасениями президента о том, что «ситуация вот-вот выйдет из под контроля и грозит породить цепную реакцию». Роберт Кеннеди заявил, что его брат готов дать гарантии ненападения ...
Обострение кризиса крепостного строя. Революционно-демократическое движение.
К концу 50-х годов в недрах феодальной России получили дальнейшее развитие новые производительные силы. В России продолжался промышленный переворот. Хлопчатобумажная промышленность уже полностью базировалась на применении машин. На некоторых металлургических предприятиях вводилось горячее дутье, появились прокатные станы. В промышлен ...