Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Разрядка международной напряженности
1970-е годы вошли в историю международных отношений как период разрядки напряженности. Сотрудничество стран с разными социально-экономическими системами временно вытеснило конфронтацию, льды "холодной войны" начали таять.
Предпосылками разрядки стали прекращение вьетнамской войны, военно-стратегический паритет (равенство) ССС ...
Социальный протест в старообрядческом движении. Восстание в
Соловецком монастыре
Официальные историки русской церкви пытались представить Соловецкое восстание 1668 - 1676 годов как восстание невежественных сторонников старой веры против прогрессивных реформ Никона. Прогрессивность никоновских реформ весьма относительна, как и невежественность староверов в XVII веке. К оппозиции официальной церкви примкнули демократи ...
Окончание и итоги войны
В начале 1900 г. численность английских войск в Южной Африке была резко увеличена. На пост главнокомандующего был назначен лорд Ф. Робертс, а начальника штаба – Г. Китченер.
К февралю 1900 г. в Южной Африке находились около 180 тыс. английских солдат и офицеров, из которых войска регулярной армии составляли 126 тыс. человек. В феврале ...