Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Четвертый этап 2й мировой войны
Советская Армия в конце 1943 вышла к западным границам СССР и начала освобождение восточной европы - Польши, Румынии, Болгарии, Чехословакии 6 июня 1944 г.) был открыт Второй фронт, войска союзников начали освобождение стран Западной Европы.
В феврале 1945 г. на Ялтинской конференции руководители Англии, СССР и США решали судьбу Герман ...
Коммунистический тоталитаризм
Эта разновидность тоталитаризма наиболее полно отражает характерные черты режима, т.е. частная собственность ликвидируется, а следовательно, уничтожается всякая основа индивидуализма и автономия членов общества.
Экономической основой тоталитаризма советского типа была командно-административная система, построенная на огосударствлении с ...
Монголо-татарская облава
Следующим «пунктом» в «меню» монголо-тарарских войск был захват Новгорода. Однако силы для похода на Новгород Батый мог собрать только к весне, когда все подходы к Новгороду становились непроходимыми. Поэтому войска решили двинуться на юг, оставив Новгород «на потом». Теперь они шли широкой полосой из сравнительно небольших отрядов, под ...