Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Отношения Руси и золотой орды: мифы и реальность
До начала XII в. территорию, где живут современные монголы, населяли собственно монголы, найманы, татары и многие другие племена, ведшие между собой постоянные войны. Во второй половине XII в. борьба за объединение монгольских племен и создание единого Монгольского государства особенно обострилась. В 1206 г. Чингисхан на всемонгольском ...
Особенности социально-экономического развития пореформенной России.
Характер и направление социально-экономического развития пореформенной России были, безусловно, капиталистическими. Однако темпы и степень этого развития в различных отраслях народного хозяйства и в разных регионах страны были далеко не одинаковыми. Быстрее и интенсивнее капитализм развивался в промышленности, медленнее — в сельском хоз ...
Кухаренко Николай Иванович
Родился в 1915г. в Донецкой области в семье крестьян. После окончания Михайловской школы, ФЗУ при НКМЗ работал в фасоннолитейном цехе НКМЗ формовщиком. В июле 194] г. мобилизован в Харьковское танковое училище. С марта 1942 — на Карельском фронте.
6 сентября 1944 г. гвардии лейтенант Кухаренко Н.И. на Кандалакшском направлении проклады ...