Україна в роки І С.В.

Материалы » Україна в роки І С.В.

Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.

На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.

Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.

У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.

Формы тоталитарного режима
Есть специфические черты, позволяющие выделить в данной группе несколько разновидностей тоталитаризма: коммунистический тоталитаризм, фашизм и национал-социализм. Последний часто называют разновидностью фашизма. ...

Положение горнозаводских рабочих и служащих монетного двора
Проблема рабочей силы для Сузунского комплекса решалась царским Кабинетом и Горной Канцелярией. В соответствии с царским повелением Сенат издал 11 ноября 1763 г. указ: «Разного звания к делу сей монеты потребное число мастеровых людей и инструментов велеть и с крайним поспешением отправлять из Екатеринбурга на Колывано-Воскресенские зав ...

Обстановка в Западной Сибири накануне восстания 1921 года
Война «красных и белых», регулярной Красной армии и регулярных белых армий была лишь частью гражданской войны. Второй ее частью была война крестьянская. История России знает большие крестьянские войны, в 17-м веке - восстание Степана Разина, и в 18-м - восстание Емельяна Пугачева. Крестьянская война 20-го века значительно превосходила и ...