Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Начало вторжения на Русь
Наконец, монголо-татары под предводительством хана Батыя решили направить свои войска на территории нынешней России. Цель стояла все та же – покорить эти территории. Одним из первых городов, подвергшихся нападению, оказался Торжок. Сначала жители отбивались в полную силу, но надежда убывала, настолько многочисленным было монголо-татарск ...
Наука после Сталина: реформа Академии
1954-1961 гг.
В 1945 году Капица был привлечен к созданию ядерного оружия. Однако из-за конфликта с Л.П. Берией, курировавшим атомный проект, он был отстранен от осуществления ядерных исследований, лишен должности директора Института физических проблем. После ареста Берии Капица, пытаясь выйти из опалы, написал несколько писем Хрущеву и Маленкову с р ...
Главные задачи социалистического
строительства весной 1918г.
К весне 1918 г. в руках Советского государства находились важнейшие командные высоты в экономике: земля, недра, леса, банки, железные дороги, сотни промышленных предприятий, национализированных в конце 1917 — начале 1918 г. Главную задачу социалистического строительства весной 1918 г. Ленин видел не в том, чтобы форсировать национализац ...