Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Февральская революция 1917 года
Февральская революция в России назрела и перезрела. Ее бескровная победа была победой всех деятельных слоев населения над жесткими оковами средневекового самодержавия, рывком, поставившим Россию вровень с передовыми странами в смысле провозглашения демократических и политических свобод. Решение всех закостенелых проблем общественность с ...
Средневековье. Походы
русских князей на «чудь» и крестовые походы
Первые упоминания о городах Тарту (Юрьев, Дерпт) и Таллин (Колывань, Лидна, Линданисе, Реваль; эстонское название предположительно означает «датский город») появились в XI и XII веке. Как явствует из Повести временных лет, в 1030 году киевский князь Ярослав Мудрый предпринял поход на чудь[1]
, покорил их и заложил город, названный Юрьев ...
Хозяйственная деятельность козаков.
После падения Киева в 1240 г. ареной основных событий в истории Украины стали западные земли — Галичина и Волынь. Но к концу XVI в. на востоке вновь возникает эпицентр исторических движений — и мы должны обратиться к землям, лежащим в бассейне Днепра и все это время пребывавшим в запустении.
Собственно, именно этот вековечный рубеж м ...