Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Анализ научных работ А.И. Маркевича относящихся к
отдельным персоналиям проживавших и посещавших Тавриду (Крым)
В последние годы археологические исследования в Крыму возобновились и углубились и дали довольно ценные результаты. Так этнограф-археолог Г. А. Бонч-Осмоловский производил исследования по каменному веку в Крыму при участи проф. Н. Л. Эрнста и других лиц, и в 1923 г. ими были обнаружены в пещере Каш-Каба бл. д. Кипчак Симферополе значите ...
Потребность в земельной реформы
1 Государственная дума собралась в апреле 1906 года, когда почти по всей России пылали усадьбы, не утихали крестьянские волнения. Как отмечал премьер-министр Сергей Витте, «самая серьезная часть русской революции 1905 года, конечно, заключалась не в фабричных забастовках, а в крестьянском лозунге: «Дайте нам землю, она должна быть нашей ...
Немецкое просвещение
Период позднего Просвещения (конец 18 – нач. 19 в.) связан со странами Восточной Европы, Россией и Германией. Новый импульс Просвещению придает немецкая литература и философская мысль. Немецкие просветители были духовными преемниками идей английских и французских мыслителей. Однако немецкое просвещение имела ряд особенностей по сравнени ...