Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Международное положение и внешняя политика СССР. Совещание
по безопасности и сотрудничеству в Европе
В сфере международных отношений 1970-е гг. прошли под знаком растущего авторитета и
влияния СССР.
Важнейшим событием международной жизни 1970-x гг. явилось Общеевропейское совещание по безопасности и сотрудничеству. Идея созыва совещания была внесена в ООН Польской Народной Республикой в 1964 г. В 1966 г. ее поддержал XXIII съезд КПСС, ...
Последние крестовые походы
Если пересчитать все крестовые походы, то насчитается – восемь. Но первые четыре были наиболее важными. Последние четыре похода были и не столь многолюдными и не носили уже общеевропейского характера. В них принимали участие только отдельные государи и отдельные страны. Пятый поход 1217- 1221 гг. интересен тем, что его организаторы пыта ...
Попытки сопротивления Руси
Отгремел страшный Батыев погром. Русь медленно восстанавливалась. Крестьяне и горожане, прятавшиеся в лесах, постепенно возвращались в родные села и города. В разрушенные города въезжали уцелевшие князья. Новгородский князь Ярослав Всеволодович восстанавливал порядок.
Но, несмотря на все это, угроза со стороны монголо-татар не исчезла. ...