Україна в роки І С.В.

Материалы » Україна в роки І С.В.

Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.

На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.

Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.

У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.

Рост крестьянского движения.
Усиление крепостнической эксплуатации, обезземеливание и непомерное увеличение барщины и оброка привели к резкому ухудшению положения крестьянских масс, особенно в годы Крымской войны. Все это вызвало обострение классовой борьбы, выражавшейся в росте стихийного крестьянского движения против крепостничества. Наиболее распространенными ф ...

"Колокол" - издание на злобу дня: практическое следствие и историческое значение
Огарев становится ближайшим помощником и соратником Герцена в Лондоне с 1856 года. Огареву, который только что приехал из России и живо чувствовал потребности русской общественной жизни, и принадлежала мысль - издавать в Лондоне новый периодический орган. Это издание должно было выходить чаще, чем "Полярная звезда", откликатьс ...

Древнерусская культура. Историческое значение Киевской Руси
Народ Киевской Руси создал богатую, самобытную и на то время высокую материальную и духовную культуру, которая развилась на основе предыдущих культурных достижений восточных славян. Положительное влияние на нее оказали также культурные связи древнерусского народа с южными и западными славянами, народами Западной Европы, Византии, Кавказ ...