Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Предпосылки освободительной войны украинского народа
На протяжении XV-первой половины XVII вв. формируются украинская, белорусская и русская народности, хотя определенные различия в языке, материальной культуре появляются еще в период расселения восточных славян по Русской равнине. Хотя в XI-XII вв. сохранялась идея восточнославянского единства, разобщенность политической жизни в рамках г ...
Общественный строй Запорожской Сечи.
Социальную базу Сечи составляли крестьяне, которые сбежали от своих феодалов, а также представители других слоев населения, в частности, — мещане, которые не могли рассчитаться с долгами, шляхтичи, которые убегали от судебного преследования, недовольные властью священники. Кроме украинцев, здесь находили пристанище литовцы, поляки, росс ...
Экономическое отставание России от передовых капиталистических стран
Россия была среднеразвитой капиталистической страной. В ней сложился самый передовой промышленный и финансовый капитал, который обеспечивал высокую концентрацию производства и рабочей силы и достаточно быстрые темпы развития промышленности. Тем не менее, Россия значительно отставала от передовых капиталистических государств. Накануне пе ...