Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Федеративная Республика Германии (ФРГ)
В сентябре 1949 г, правящие круги США, Англии и Франции завершили раскол Германии, образовав в западной части страны сепаратное государство. Монополии Западной Германии получили возможность создать свое государство как плату за участие ФРГ в агрессивных империалистических блоках, возглавляемых США. Одновременно с образованием ФРГ 21 сен ...
Изучение столыпинской реформы на современном этапе
С 1991 г. в белорусской исторической науке активно развернулась работа по изучению и пересмотру ряда вопросов истории аграрных отношений. Тем или иным вопросам посвятили свои работы белорусские историки В.Ф. Батяев, П.И. Бригадин, В.М. Бусько, У.П. Крук, М.М. Забавский, А.П. Жытко, В.П. Панютич, А.Ф. Смолянчук и др.
Значительный вклад ...
Революция 1848 года в Италии
В середине XIX века значительная часть Италии находилась под австрийским владычеством. В Парме Морене и Тоскане правили родственники австрийских Габсбургов. В римской области сохранялась светская власть Папы, который также был противником национального объединения страны, и прогрессивных преобразований. Неаполитанское королевство (корол ...