Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Парижская Коммуна 1871 года. Возникновение
Возникновению Парижской Коммуны предшествовала восстание 18 марта 1871 года. Предлогом к нему являлась попытка правительственных войск отобрать у национальной гвардии артиллерию.
Поздно вечером 17 марта 1871 г. в глубине рабочих кварталов Парижа заседал Центральный комитет национальной гвардии. В зале царила спокойная, деловая обстанов ...
Крещение Руси князем Владимиром
Воскняжившись в Киеве, Владимир произвел своего рода языческую реформу, стремясь, очевидно, поднять древние народные верования до уровня государственной религии. Но попытка превращения язычества в государственную религию с культом Перуна во главе, судя по всему, не удовлетворила Владимира, хотя киевляне охотно поддерживали самые крайние ...
Ситуация на восточных границах России во второй половине XVI
в.
Во второй половине XVI в. Россия кардинально решает вопрос с татарскими государствами,
возникшими на развалинах Золотой Орды. Они служили «базой систематических военных набегов на русские земли. К тому же возникшая в Причерноморье и Средиземноморье огромная Османскаш турецкая империя попыталась их использовать в своей экспансионистской ...