Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Дворянство и буржуазия. Буржуазно-либеральное движение
Господствующими классами в России были дворянство и буржуазия, причем дворянство оставалось решающей силой в политической жизни. Оно пользовалось наибольшими экономическими привилегиями, имело свое самоуправление (дворянские губернские и уездные собрания), поставляло высшую бюрократию и значительную часть офицерского состава. Дворянство ...
Потсдамская конференция (17 июля – 2 августа 1945)[3]
Потсдамская конференция руководителей трех союзных держав в принципе расставила точки над i в вопросе о том, какой хотят видеть Германию победители в ходе мирного урегулирования. В Потсдаме, в отличие от Крымской (Ялтинской) конференции 1945, не рассматривался вопрос о расчленении Германии. В решениях Берлинской конференции говорилось, ...
Русско-крымские отношения во второй половине XVI
века.
На протяжении второй половины XVI века Московское государство и Крым противостояли друг другу, как противники, находившиеся между собой в открытой борьбе, лишь по временам затихавшей и приобретавшей форму скрытого антагонизма. Прежде чем перейти к рассмотрению истории противостояния двух государств, сделаем несколько замечаний о причина ...