Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Пути распространения христианства
Реформа императора Юстиниана (взошел на престол в 527 г.), стремившегося ввести христианство во все сферы общественной и государственной жизни, привела к появлению множества сооружений культового характера - больших храмов, малых базилик, баптистериев и др. по всей Таврике. Более всего их строилось в Херсонесе. Можно считать, что именно ...
Политическая жизнь
Политическая жизнь с 1920 по 1934 годы характеризовалась многопартийностью, феерией борьбы партий в парламенте и быстро меняющимися правительствами (за указанный период сменилось 23 правительства).
В декабре 1924 года коммунистами была предпринята попытка вооружённого восстания, которая провалилась из-за равнодушия рабочих и поддержки ...
Борьба за независимость
Под влиянием революционного движения в Российской империи в 1905 году по территории Эстонии прокатилась волна массовых забастовок рабочих. Национальная буржуазия выступила с требованием проведения либеральных реформ. Организованные выступления рабочих возобновились в 1912 и особенно с 1916.
После Февральской революции на основании поло ...