Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Усиление авторитарных тенденций в партийном руководстве.
Начало формирования административно-командной системы. Изменения в составе
коммунистической партии. Судьба "Политического завещания"
Постепенно между Лениным и Сталиным возникают разногласия по принципиальным вопросам, глубина которых усиливалась по мере отхода Ленина от практического руководства партией и государством. Это касалось вопросов о введении монополии внешней торговли, создания СССР и т.д.
В.И. Ленин понимал неудачность выбора кандидатуры Сталина на пост ...
Происхождение восточных славян. Теории их происхождения
Происхождение восточных славян составляет сложную научную проблему, изучение которой затруднено из- за отсутствия достаточно полных письменных свидетельств об ареале их расселения и хозяйственной жизни. Достоверно известно, что наши предки в I - VI вв. н. э. занимали обширные области Центральной и Восточной Европы. В трудах античных авт ...
Сельское хозяйство в период империализма. Замедленное
развитие капитализма в сельском хозяйстве
Отсталость России была особенно заметна в сельском хозяйстве. Характерная особенность экономического развития страны в начале XX столетия состояла в том, что в ней было «самое отсталое землевладение, самая дикая деревня — самый передовой промышленный и финансовый капитализм». Россия оставалась аграрной страной: 97 млн. человек из 125,6 ...