Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Человеческие потери
Существует оценка, согласно которой население Эстонии уменьшилось за время Второй мировой войны (в 1940—1945 гг.) на 200 тыс. человек, то есть около 20 % населения. Согласно другим источникам, эти данные сильно завышены, так как в них включены, например, эвакуированные в 1941 году в СССР евреи (оставшиеся в Эстонии евреи и цыгане были в ...
Деятельность Крестьянского банка
В 1906-1907 гг. указами царя некоторая часть государственных и удельных земель была передана Крестьянскому банку для продажи крестьянам с целью ослабления земельной тесноты.
Противники столыпинской земельной реформы говорили, что она проводится по принципу: “Богатым прибавится, у бедных отнимется”. По замыслу сторонников реформы кресть ...
Монополизация промышленности
Экономический кризис ускорил начавшийся ранее процесс монополизации русской промышленности. Стремясь выйти из кризисного положения, капиталисты создавали монополии, которые могли успешно бороться с конкурентами.
В России наиболее распространенным видом монополий были синдикаты, т. е. союзы капиталистов для совместного сбыта товаров. В ...