Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Теория П. Волотового
Известный антисоветчик П. Волотовой опрелял тоталитаризм как идеологизированную диктатуру. Одной из его признаков, по мнению Волотового, является террор по отношению ко всем политическим оппонентам, а также к ни в чём не повинным людям. По этой теории, сразу после попытки ограничить террор уничтожением политических оппонентов к власти п ...
Последствия
Компромисс не удовлетворил никого. При этом он явился особенно острой дипломатической неловкостью для Хрущёва и Советского Союза, которые выглядели дающими задний ход в ситуации, которую сами же и создали - в то время как если бы ситуация была разыграна правильно, она могла бы восприниматься противоположным образом: СССР смело спасает м ...
Борьба за власть в советском руководстве 1946-1953 г.
О времени, прожитом СССР между окончанием Великой Отечественной войны и смертью Сталина, написаны тысячи книг. И почти в каждой из них обнаруживаются некая заданность и порою игнорирование ряда исторических фактов. Причина понятна. До сих пор исследователи опирались на ограниченный, по сути дела как бы навязанный им круг источников, дов ...