Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Особенности социально- политического строя и феодальных отношений Киевской Руси
Древнерусское государство можно охарактеризовать как раннефеодальную монархию. Во главе государства стоял великий князь киевский. Его братья, сыновья и дружинники осуществляли управление страной, суд, сбор дани и пошлин. Доходы князей и их приближенных тогда еще во многом определялись данью с подчиненных племен, возможностью ее вывоза в ...
Конец эпохи сталинизма и начало хрущевского десятилетия.
Борьба за власть, после смерти Сталина, развернулась между тремя основными претендентами: Хрущевым, Берией, Маленковым. Все три претендента представляли и возможные отличные друг от друга направления в будущем развитии страны.
Смерть Сталина не разрушила тоталитарную систему, сказалась инерция системы и некоторые другие факторы, как то ...
История образования русских городов в гербах и названиях
В древней Киевской Руси было очень много городов. Именно поэтому западноевропейские летописи называют её Гардарикой, или страной городов.
В дошедших до нас письменных источниках IX-X веков упоминают, по крайней мере, 24 русских городов, но учёные считают, что значительно больше.
Названия древнерусских городов в основном славянские: Бе ...