Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Дворянство и буржуазия. Буржуазно-либеральное движение
Господствующими классами в России были дворянство и буржуазия, причем дворянство оставалось решающей силой в политической жизни. Оно пользовалось наибольшими экономическими привилегиями, имело свое самоуправление (дворянские губернские и уездные собрания), поставляло высшую бюрократию и значительную часть офицерского состава. Дворянство ...
Крымское ханство в системе международных отношений
XVI-XVII вв.
В этой главе мы постараемся выяснить и показать воздействие на борьбу Московского государства с татарами политики польского и турецкого правительств.
Фактор турецкого военно-политического могущества далеко не однозначно сказывался на характере русско-крымских отношений[42]. С одной стороны, любые попытки русского наступления на Крым не ...
Отпор наступлению немецких рыцарей-крестоносцев, венгерских и польских
феодалов на Юго-Западную Русь
Вторжение монголо-татарских орд значительно ослабило силы русских княжеств. Этим воспользовались немецкие, венгерские и польские феодалы, стремящиеся поработить давнее русское население и захватить его исконные земли.
Немецкие рыцари-крестоносцы, покорив полабских славян, двинулись в Прибалтику. Там они создали Ливонский и Тевтонский о ...