Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Теория Константина Левренко
Константин Левренко в своём понимании тоталитаризма подчёркивал террор по отношению к ни в чём не повинным людям, считая его одним из главных признаков тоталитаризма. Помимо того, террор должен быть бесчеловечным, крайне жестоким и иметь оправдание в виде официальной идеологии. Ещё одним, косвенным признаком тоталитаризма является «расш ...
Изменения административно – политического деления страны в 40-е и 50-е годы
По мере роста демографического, экономического и культурного потенциала народов страны, развития национального самосознания возможности многоступенчатой системы автономий все более исчерпываются. Несмотря на жесткие репрессивные меры, нарастал национализм и сепаратизм. Если в годы Гражданской войны массовые репрессии со стороны Советско ...
Общественный строй Запорожской Сечи.
Социальную базу Сечи составляли крестьяне, которые сбежали от своих феодалов, а также представители других слоев населения, в частности, — мещане, которые не могли рассчитаться с долгами, шляхтичи, которые убегали от судебного преследования, недовольные властью священники. Кроме украинцев, здесь находили пристанище литовцы, поляки, росс ...