Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Текстильная промышленность
В большинстве случаев и «кумпанства» оказывались несостоятельными, часть компанейщиков выходила из дела, и мануфактуры в конечном итоге попадали в руки предприимчивых купцов-мануфактуристов. В основном это были «те первостатейные московские купцы – гости, гостиной и суконной сотни люди, которые держали на откупу доходныя правительственн ...
Внешняя политика Александра I
В первой четверти XIX в. внешняя политика России определялась противостоянием ее наполеоновской Франции, стремившейся к мировому господству. В 1805 г. Россия в союзе с Австрией и Англией вступила в войну с Наполеоном, которая закончилась поражением русской и австрийской армий под Аустерлицем. В 1806 г. сложилась новая антинаполеоновская ...
Культура Киевской Руси
Восточные славяне, в отличие от многих народов Европы, не получили прямого культурного наследия древнего мира. Но от эпохи первобытности они унаследовали и богатый словарный запас, и мифологию. Некоторое влияние на славян оказали в древности соседние скифы и посещаемые славянами с торговыми целями греческие колонии на берегах Чёрного мо ...