Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Основные тенденции урбанизации страны
Несмотря на быстрое развитие промышленного производства в конце XIX - начале XX вв. предреволюционная Россия оставалась преимущественно сельской страной. В 1913 г. в городах России проживало лишь 18% ее населения. Гражданская война, голод и разруха явились причиной оттока населения из городов, поэтому в 1923 г. доля городского населения ...
Реформа сельского хозяйства.
Именно эта основная отрасль экономики страны была наименее доступна для регулирующей деятельности государства, ибо значительная часть крестьян находилась в полной собственности помещиков. По отношению к помещикам, доводящим своими поборами крестьян до разорения, правительство ограничивалось мерами контроля и внушения. Петр едва ли не пе ...
Югославский кризис в системе международных отношений
Уход с мировой арены Организации Варшавского Договора и Советского Союза открыл путь к складыванию "нового мирового порядка" (НМП
).¹ Его становление с самого начала проходило в обстановке резкого нарушения баланса сил в мире.
В гораздо более ощутимом виде малопривлекательные черты НМП стали выходить на поверхность в ход ...