Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Война за независимость (1918-1920 гг.)
Эстонскую войну за независимость в период 1918—1920 эстонские и западные историки называют также «Освободительной войной». В советской историографии она трактовалась как гражданская война эстонских «белых» и «красных», при этом замалчивались боевые действия в 1919 году на территории Латвии, в которых Вооружённые силы Эстонии противостоя ...
Причины тоталитаризма
Стремление к полному контролю над обществом было свойственно многим деспотичным правителям. Поэтому в некоторых источниках к тоталитарным режимам причисляются династия Маурья в Индии (321-185 гг. д. н. э.), династия Цинь в Китае (221-206 гг. д. н. э.), правление Чака над зулу (1816-28) и др.[21] Следует особо выделить легизм в Цинь, кот ...
Новые уставы
В 1919 г. Троцкий утвердил новые боевые уставы. Некоторые малограмотные в военном отношении лица введение уставов назвали возвратом к “старорежимным порядкам”, эти горлопаны требовали выборности командиров, изгнания военных специалистов, ликвидации централизма в армии. Потом их назовут “военной оппозицией”. Рупором “военной оппозиции” б ...