Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Деятельность Освященного Собора, его участие в работе земских соборов
Особая страница в истории созидания российской государственности открывается в 1613 г., когда от лица Освященного Собора, т.е. епископата Русской Церкви и ведущих представителей ее клира, исходит инициатива созыва Земского Собора для избрания главы Государства Российского. Этот Собор, на котором были представлены сословия Русской Земли, ...
Крещение других русских земель
На некоторых киевлян не подействовали ни княжеский авторитет, ни угроза применения силы. И это было признаком появления в стране серьезной оппозиции религиозной политике князя Владимира. Оппозиция таила в себе большую опасность для великокняжеской власти. Оппозиционеры могли объединиться с язычниками других регионов страны и совместными ...
Хозяйственное освоение и заселение территории России в XIV
– XVI вв.
Процесс формирования централизованного Российского государства сопровождался крупными территориальными сдвигами в размещении населения. Это определялось крайней неравномерностью в хозяйственном освоении территорий, а следовательно и неравномерностью в размещении населения. Так, в середине XVI в. численность населения России составляла 6 ...