Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Заселение лесостепных и степных территорий страны в процессе троительства
укрепительных линий в XVII – XVIII.
На протяжении XVII – XVIII вв. Россия полностью обеспечила безопасность не только внутренних, но и приграничных территорий от набегов кочевников путём строительства системы оборонительных сооружений. Под их защитой осуществляется крупномасштабное переселение населения в лесостепные и степные районы страны. В 30-е годы XVII в. в связи с ...
Причины введения Опричнины.
Переход к опричнине был обусловлен объективными противоречиями и личными мотивами Ивана ІV.
Объективные противоречия (политические и социальные) внутреннего устройства Московского государства:
- отношения монарха и боярской аристократии оставались неупорядоченными и неурегулированными;
- активная военная политика и необходимость в по ...
Технология изготовления металлических изделий Казахстана и Киргизии
Результаты технологического исследования металлического инвентаря свидетельствуют о высокой технической культуре металлообрабатывающего производства. Во всем огромном регионе проявляется единообразие в использовании приемов обработки металла. Соблюдаемое соответствие режимов термической и механической обработки составу сплавов является ...