Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Начало советского
периода развития науки
Пристальное внимание государственных органов привлекало сближение работы научных учреждений с производством . Власть должна была прежде всего ликвидировать исторически сложившийся в России отрыв так называемой «чистой» академической науки от непосредственных потребностей и запросов практики. В одном из циркуляров Наркомпроса за 1918 год ...
Новые подходы к построению славянского единства
Сегодня интересы России заключаются в том, чтобы повысить эффективность славянских коммуникаций, приблизить их по своей значимости, актуальности к коммуникациям с западными государствами. Это могло бы способствовать и выходу из кризиса российской идентичности, и сдерживанию англоязычной экспансии по отношению к русскому и другим славянс ...
Виды Дипломатических методов государства
Зная определение дипломатии, и ее непосредственную суть мы можем дать небольшую характеристику методам ее осуществления. Все методы можно классифицировать следующим образом:
Классические:
1. Периодически проводимые встречи глав государства и их специально уполномоченных представителей (дипломатические конгрессы, конференции и др.).Это ...