Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Положение женщины в Древней и Средневековой Руси (IX – XVI вв.). Правовой статус женщины: право на владение и распоряжение имуществом,
земельной собственностью
Положение женщины в русском феодальном обществе IX – XVI вв. не может быть обрисовано с достаточной полнотой без исследования дееспособности представительниц различных классов и социальных групп в имущественно-правовой сфере. Эта проблема не только связана с историей развития древнерусского права в целом и семейного в частности, но и по ...
Консервативная идеология. Политико-правовые идеи Н.М. Карамзина
Выдающийся русский историк, литератор, общественный деятель Н. М. Карамзин (1766 1826) считается одним из основоположников российского консерватизма. В наиболее концентрированном виде политические взгляды Карамзина были изложены им в записке "О древней и новой России" (1810 1811), обращенной к императору Александру I. Записка ...
Металлургическое производство эпохи бронзы
Данный раздел подготовлен на основе труда Дегтяревой А.Д. (Визуальное исследование поверхности металлических изделий позволяет в общих чертах наметить схему технологии изготовления и уточнить в ряде случаев функциональное назначение орудий труда. Обоснованные технологические выводы могут быть получены только в результате сочетания морфо ...