Україна в роки І С.В.
Війна почалася 1 серпня 1914 р. Вона стала для Європи першим жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій. Про катастрофічні наслідки цього конфлікту свідчать хоча б такі дані: країни, які раніше чи пізніше взяли участь у війні, мобілізували 65 млн солдатів, з яких 10 млн загинуло і 12 млн було поранено. Жертви серед цивільного населення були майже такими ж.
На початку вересня 1914 р. російська армія окупувала значну частину Східної Галичини. Це був важкий удар по українцях цього краю. Австро-угорське командування повірило в провокаційні чутки, розповсюджувані польською адміністрацією провінції, про «таємні симпатії українців до росіян», унаслідок чого відступаючі габсбурзькі війська вдалися до переслідувань українців, яких постраждали тисячі.
Чим далі йшла війна, тим більшими були її жертви - як військові, так і цивільні. Трагедія українців полягала в тому, що вони, не маючи власної держави, вимушені були перебувати по різні боки театру воєнних дій і вбивати одне одного. Чи не єдиним позитивним моментом було те, що війна виснажувала сили воюючих імперій, створюючи таким чином у перспективі нові політичні можливості для поневолених Росією народів.
У березні 1916 р. стався новий поворот подій. Унаслідок так званого «Брусиловського прориву» російська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк та інші міста цього регіону. Австро-угорські війська втратили близько 1 млн вояків, 400 тис. потрапили у полон. Але на допомогу Австро-Угорщині прийшла Німеччина. 5 листопада 1916 р. Відень і Берлін остаточно домовилися про створення Польської держави. Для українців це означало б неможливість реалізації їхніх планів створення власної держави.
Структура хозяйства Российского государства в XV – XVI вв.
Формирование централизованного государства своим следствием имело изменение форм собственности на землю. Вместо вотчинной собственности все большее распространение стало получать поместное, дворянское землевладение. Если в XIV в. значительная часть земель находилась еще в руках свободного крестьянства, то уже в середине XV в. в результа ...
Изучение исторической ментальности как основа методологии Й. Хейзинги
Воссоздание истории мировой культуры – одна из дискуссионных проблем науки. Существует немало противоречивых точек зрения на исторический процесс развития культуры. Одни считают неправомерным вообще отделять историю культуры от гражданской истории, считая, что все культурные явления органично вплетены в события эпохи, зависят от них ...
Дисциплинарный устав
13 ноября 1918 года на специальном совещании в Реввоенсовете Республики обсуждался вопрос о создании Дисциплинарного устава Красной Армии. Ко времени работы комиссии над проектом нового устава основы дисциплины в Красной Армии получили известное отражение в форме Торжественного обещания для красноармейцев, принятой ВЦИК 22 апреля 1918 г ...